Vyshebaba, Kola - Шлях

Мій милий я ж не засну
Ні на Різдво, ні у літню спеку
Я тремчу, немов метелик біля вогню
Я тут, крізь постріли й щоденну небезпеку
Біля тебе відчуваю, що живу
Богом забуте село
Що у закладках в чорта
Мила, ти можеш тут бути
Впевнена лиш у вчора
Кожен просякнутий снігом шлях
З тих, які йтимуть звідси
Буде дорогою до життя
Із сумками в бік столиці