ЧАС - Скло

ЧАС - Скло


Прокидаючись завтра,
Я ламаю себе навпіл -
Шрами на згадку!
Голова у тумані
ховає правду,
Руки тягнуть у хмари...
Все як спочатку,
День - то примара,
Люди різні за кадром...
Сідає сонце на покривалі
В незнайомій кімнаті.

Дихаємо востаннє...
Мені вижити дали завдання!
Повертатись не входить у плани -
Так мені наказала уява!
Лабіринти - тепер моя карма
Загубились у рідних кварталах
Вийти як, коли залита пам'ять?
Очі бачать лише одні плями!


Навколішках, я шукав свою зовнішність...
Так болісно, коли падаєш в космосі...
Бачу у погляді, скло - мої повіки...
Пошукайте холодного, зберіть порожню голову!
Навколішках... На-навколішках...
Навколішках, я шукав свою зовнішність..
Навколішках... На-навколішках...
Навколішках, я шукав свою зовнішність..